Велика книга маленького українця. Захопливі розповіді з історії, природознавства та народознавства України - Вікторія Вікторівна Садівнича
Заповідник є справжнім царством птахів. 110 видів їх гніздяться на його території, а решта зустрічаються під час зимівлі та перельотів. Загальна кількість птахів, що зимують у затоках, – більш як 120 тис. особин. Найважливішим для птахів є прибережно-острівний комплекс, на якому зареєстровано 125 водно-болотних видів. Чисельність пташиного населення га островах заповідника становить 60–70 % загальної кількості морських птахів півдня України. Острови Чорноморського заповідника є базовим місцем гніздування мартина чорноголового в Європі.
У лісостепових ділянках заповідника відзначено 100–120 видів птахів, з яких гніздяться 40, ще 60 відвідують ці місця як кормовий біотоп і місце відпочинку. У соснових лісах живуть сова вухата, горлиця звичайна, дрімлюга. У приморському степу зустрічається до 180 видів. Це жайворонки степовий і польовий, чубатий, на озерах – лебідь-шипун, норець великий, численні качині, чаплеві зграї, у літній період сюди прилітають зграї куликів, дрібних горобиних та хижих птахів.
У заповіднику гніздяться такі рідкісні види, як кулик-сорока, морський зуйок, гага звичайна, ходуличник, крохаль довгоногий, реготун чорноголовий. Менш численними є орлан-білохвіст, дрохва, пелікан рожевий тощо. Почали гніздуватися баклан великий та біла чапля мала.
Це цікаво!Справжньою перлиною Чорноморського заповідника є Тендрівська коса, котра вузькою смугою пісків простягнулася на 80 км. Давні греки називали її Ахіллесовим шляхом, у ті часи на ній стояв храм, присвячений Ахіллесу. На косі росте багато ендемічних видів, у тому числі з вузьким ареалом. Вони ніде більше у світі не трапляються і тому занесені до Червоної книги України та Європейського червоного списку видів, що зникають у світовому масштабі. Це люцерни тендрівська і морська, перлівка золотолускова тощо.
З рідкісних комах у заповіднику трапляються емпуза піщана, жук-олень, дибка степова, скарабей священний, бражник мертва голова, білянка Зегрис, прозерпіна тощо. З плазунів до Червоної книги України занесено полозів жовточеревого та мідянку чотирисмугу, гадюку степову; із ссавців – вечірницю малу, борсука, видру річкову, мишівку степову, усі три види дельфінів, тюленя-монаха, що став з’являтися останніми роками, та інших; з риб – білугу чорноморську, лосося чорноморського, коника морського, півня морського, судака морського та лаврака.
А чи відомо тобі, що……1985 р. Чорноморський біосферний заповідник одержав сертифікат ЮНЕСКО й увійшов до Міжнародної мережі біосферних резерватів?
Дунай – друга за довжиною (близько 2 860 км) і площею басейну річка Європи (після Волги). Дельта Дунаю має загальну площу 4 180 км², з яких 82 % знаходяться в Румунії, а 18 % – на території України. Дунайська дельта – екологічне серце Європи, одні з найбільших водно-болотних угідь, представлені очеретяними плавнями, вкритими мережею проток, каналів, з численними озерами, ділянками заплавних лісів, луків, солончаків, пісків, залишків степів.
Через надзвичайну цінність цих земель 1976 р. тут було створено філію Чорноморського державного заповідника, яку 1981 р. було реорганізовано в самостійний державний заповідник. Указом Президента України 1998 р. було створено Дунайський біосферний заповідник. Розташований він на крайньому південному заході України, на території Кілійського району Одеської області.
Дунайський біосферний заповідник – місце існування значної кількості рідкісних рослин та тварин з Червоної книги України та міжнародних червоних списків. У дельті Дунаю в Україні можна побачити суцільні стогектарні зарості білого латаття та поспостерігати за тим, як рибалять великі скупчення пеліканів.
Це цікаво!
Дельта Дунаю ділиться на дві частини: стародавню річкову та молоду морську. Межею між ними є береговий вал із морського піску з черепашками – Жебриянівське пасмо. У північній частині між Жебриянівським пасмом і Летю (Румунія) вал розірваний Кілійським рукавом. Далі в морі формується вторинна дельта Кілійського рукава. Розташована нижче м. Вилкове, вона є наймолодшою частиною величезної дунайської дельти та новою природною сушею в Європі. Її вік складає близько 300 років, а вік приморської смуги значно менший, не більше 150 років. Окремі ж острови і коси сформувалися в останні десятиліття. Процес дельтоутворення триває і зараз, проте він менш інтенсивний у зв’язку з виносом мулу на більші глибини Чорного моря.
У заповіднику 1505 видів рослин, з них 955 – судинні. Рідкісними та зникаючими є 134 види рослин (14,1 % флори заповідника), з них 60 видів – ендеміки. До Червоної книги України занесені 18 видів, до Європейського Червоного списку – 10, до Бернської конвенції – 5 видів. До Зеленої книги України занесено 15 рослинних угруповань: 2 степові, 3 болотні та 10 водних.
Із «червонокнижних» видів тут охороняються, зокрема, сальвінія плаваюча, водяний горіх плаваючий, плавун щитолистий, альдрованда пухирчаста, меч-трава болотна, зозулинець болотний, коручка болотна і чемерицевідна, білоцвіт літній, гвоздика бессарабська, ковила дніпровська, золотобородник цикадовий та ін.
А чи відомо тобі, що……багато видів рослин заповідника є нащадками третинної флори – тобто рослинності часу від вимирання динозаврів (приблизно 65 млн років тому) до початку останнього льодовикового періоду (близько 1,8 млн років тому)? До таких належать водяний горіх, обвійник грецький, латаття біле, глечики жовті, меч-трава болотна, сальвінія плаваюча та ін., вони мають обмежене та спорадичне поширення і потребують особливої охорони.
У заповіднику 1492 види безхребетних та 417 види хребетних тварин. Птахів тут зареєстровано 263 види. Чільне місце
